«Травмапедагогіка для українських шкіл» - це освітній проєкт, який виконується в співпраці громадських організацій «Dialogue for Understanding e.V» (Німеччина) та «Агенція розвитку освітньої політики» за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини упродовж 2023-2025 рр.
З початку широкомасштабної агресивної війни Росії проти України в лютому 2022 року мільйонний досвід смертей, насильства, загроз власному життю чи життю близьких людей, втрати домівок, сексуального насильства, радикальної втрати безпеки та захищеності залишає глибокі сліди в суспільстві. Наслідками стають тілесні та душевні рани, які часто призводять до серйозних психологічних травм, особливо у дітей та підлітків. На відміну від багатьох дорослих, вони мають набагато менше запобіжників і «фільтрів»: емоційної зрілості, життєвого досвіду, інтерналізованої стратегічної поведінки, культурних моделей пояснення та механізмів самодисципліни, які в ідеальному випадку можуть забезпечити дорослим певний ступінь кризової стійкості.
У родині часто неможливо осмислено працювати з травматизацією та її наслідками - чи то через недостатнє усвідомлення проблеми, чи то з тієї простої причини, що від травми страждає вся родина. У цьому контексті школа, як найважливіший після сім'ї простір соціалізації дітей та підлітків, має відігравати важливу роль щодо психоціальної підтримки дітей і розвитку їх життєстійкості. Мовчазність, уникнення зорового контакту, заціпеніння, різке збільшення або зменшення ваги, погіршення успішності - це типові ознаки явної травматизації. І часто саме вчителі першими помічають, що з дитиною щось «не так».
Травмоінформована психологічна допомога (травмапедагогіка) як напрямок освітньої діяльності на тлі колективного досвіду травматизації стрімко розвинулася, зокрема в Німеччині, після Другої світової війни. Мета травмоінформованої педагогічної допомоги полягає в тому, щоб спочатку розпізнати в дитини глибокі психологічні рани та зрозуміти їхнє походження, і на другому етапі вжити заходів для емоційної та соціальної стабілізації постраждалої дитини чи підлітка. Це перспективний і широко перевірений підхід, що передбачає рішуче низькопорогове втручання.
Продовжуємо реалізацію тренінгової програми 2025 року «Травмо-інформована педагогіка: форми й методи роботи в українській школі» – друга група вже сформована! До участі було відібрано 15 закладів освіти з 10 областей України: Київської, Вінницької, Запорізької, Харківської, Сумської, Одеської, Львівської, Полтавської, Донецької та Закарпатської. Другий тренінг відбудеться з 20 по 26 липня 2025 року у Варшаві:
Ми розпочинаємо нову серію тренінгів 2025 року в межах проєкту «Травма інформована педагогіка: форми й методи роботи в українській школі», який реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини, Фонду Ебергарда Шьока, а також Департаменту освіти міста Варшави. Перший тренінг відбудеться 6-12 липня 2025 року у Варшаві.
У межах проєкту «Травмапедагогіка для українських шкіл» у 2024 році понад 150 педагогічних працівників пройшли навчання на тренінгах у Варшаві. Для того, щоб підтримати впровадження нових підходів у шкільне середовище, було організовано супервізійну підтримку для педагогів. В 2025 році ми продовжуємо супервізійні зустрічі, бо вони стали важливою частиною подальшої роботи з учасницями тренінгів.
Тренерки й експертки з травмапедагогіки Світлана Меркулова та Тетяна Петренко стали частиною великої родини EdCamp Ukraine!
EdCamp Ukraine — це не просто освітній рух. Це спільнота, яка об’єднує вчителів і вчительок з усієї країни, щоб разом переосмислювати підходи до навчання, робити його людяним, чуйним і турботливим. Це середовище довіри, підтримки та розвитку, де кожна зустріч наповнена сенсом, обміном досвідом і щирим прагненням творити зміни в освіті. Тут педагоги не лише навчають, а й вчаться: чути дитину, бачити за поведінкою її потреби, піклуватися про власний ресурс і зростати разом з учнями.
Наші учасниці тренінгів працюють не тільки з дітьми і колегами, а й з батьками. Ці приклади демонструють, як практика підтримки може охоплювати всю шкільну спільноту — і ставати важливою частиною шкільної культури.
Одним із прикладів є проведення тренінгу у Харківському ліцеї №116, на який запросили бабусь і дідусів учнів. Такий формат дозволив залучити ширше коло дорослих, які відіграють важливу роль у житті дитини, та зробити психологічну підтримку справді спільною справою.