Травмапедагогіка для українських шкіл
«Травмапедагогіка для українських шкіл» - це освітній проєкт, який виконується в співпраці громадських організацій «Dialogue for Understanding e.V» (Німеччина) та «Агенція розвитку освітньої політики» за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини упродовж 2023-2025 рр.
З початку широкомасштабної агресивної війни Росії проти України в лютому 2022 року мільйонний досвід смертей, насильства, загроз власному життю чи життю близьких людей, втрати домівок, сексуального насильства, радикальної втрати безпеки та захищеності залишає глибокі сліди в суспільстві. Наслідками стають тілесні та душевні рани, які часто призводять до серйозних психологічних травм, особливо у дітей та підлітків. На відміну від багатьох дорослих, вони мають набагато менше запобіжників і «фільтрів»: емоційної зрілості, життєвого досвіду, інтерналізованої стратегічної поведінки, культурних моделей пояснення та механізмів самодисципліни, які в ідеальному випадку можуть забезпечити дорослим певний ступінь кризової стійкості.
У родині часто неможливо осмислено працювати з травматизацією та її наслідками - чи то через недостатнє усвідомлення проблеми, чи то з тієї простої причини, що від травми страждає вся родина. У цьому контексті школа, як найважливіший після сім'ї простір соціалізації дітей та підлітків, має відігравати важливу роль щодо психоціальної підтримки дітей і розвитку їх життєстійкості. Мовчазність, уникнення зорового контакту, заціпеніння, різке збільшення або зменшення ваги, погіршення успішності - це типові ознаки явної травматизації. І часто саме вчителі першими помічають, що з дитиною щось «не так».
Травмоінформована психологічна допомога (травмапедагогіка) як напрямок освітньої діяльності на тлі колективного досвіду травматизації стрімко розвинулася, зокрема в Німеччині, після Другої світової війни. Мета травмоінформованої педагогічної допомоги полягає в тому, щоб спочатку розпізнати в дитини глибокі психологічні рани та зрозуміти їхнє походження, і на другому етапі вжити заходів для емоційної та соціальної стабілізації постраждалої дитини чи підлітка. Це перспективний і широко перевірений підхід, що передбачає рішуче низькопорогове втручання.
Дихання як спосіб саморегуляції
Експертка проєкту "Травмапедагогіка для українських шкіл" Оксана Руда надає практичні поради щодо правильного дихання з метою саморегуляції: "Коли мене запитують, яка найдієвіша практика допомоги людині у стресі, я завжди кажу — дихання! Це те, що завжди з нами, для чого не потрібно багато зусиль або додаткових дій (поїхати, купити, домовитись, зустрітись тощо). Це те, що ми робимо кожного дня від 17 до 21 тисячі разів. Головне — робити це правильно! Експерти стверджують, що більшість із нас дихає неправильно, "надто поверхнево", ми недодаємо собі життєво необхідного кисню. Звідси – втома, пасивність, відсутність бажання щось робити, прокрастинація. Особливо ми це відчуваємо зараз, коли перебуваємо під дією тривалого стресу. Легені поводяться скромно і непомітно, хоча при цьому їм відведена вкрай важлива роль. І ми про них, просто-напросто, забуваємо. Можливо це через те, що легені не заявляють про себе “голосно”: вони не болять, не ламаються, як кістки, і не рвуться, як зв'язки. Але якщо ми хочемо бути здоровими і жити довго, то настав час про них згадати і приділити їм належну увагу".
Результати проведення фокус-групи серед освітян у проєкті «Травмапедагогіка для українських шкіл»
24 листопада 2023 р. експертами громадської організації «Об’єднання «Агенція розвитку освітньої політики» було проведено фокус групу серед вчителів, в якій брали участь 12 осіб (9 жінок і 3 чоловіка). Метою проведення фокус-групи було визначення конкретних потреб вчителів щодо знань, навичок і практичних методик з розвитку стресостійкості, для подальшого обговорення результатів і врахування в програмі тренінгу «Травма-інформована педагогіка», отримання зворотного зв’язку від учасників після апробації частини тренінгу.
Резильєнтність для вчителя – це основна компетентність для управління стресом
Експертка проєкту «Травмапедагогіка для українських шкіл» Олена Іванова провела зустріч з вчителями Киівського ліцею бізнесу в рамках апробації тренінгової програми, що розроблена командою експертів проєкту.
Професія педагога завжди вважалася однією з найбільш емоційно напружених та стресогенних. А у часи війни вчитель ще стає опорою і для дітей, і для батьків своїх учнів. Тому, задля збереження власного психічного здоров’я та підтримання ефективності своєї діяльності, варто знати які компетентності важливо в собі розвивати. Однією з них є резильєнтність, стійкість перед стресовими впливами.
Роль психологічної компетентності вчителів для надання підтримки учням в умовах війни
Експертка проєкту "Травмапедагогіка для українських шкіл" Олена Глуговська робить акцент на тому, яку важливу роль має психологічна компетентність вчителя для надання підтримки учням в умовах війни.
В умовах тотальної відсутності стабільності, визначеності та безпеки в країні, саме школи можуть стати важливим середовищем для сприяння благополуччю підлітків, особливо тих, які пережили травмуючий досвід, допомагаючи зменшити вплив щоденних стресів на учнів і стаючи посередником стабілізуючого психологічного впливу після травматичних подій. Як свідчать дослідження і дані UNESCO, під час війни та кризових ситуацій вчителі можуть стати значущими рольовими моделями для учнів. Більш того, їхній потенціал для покращення життя учнів є ще вищим у контексті травми, оскільки підтримка з боку дорослої людини, якій вони довіряють, може врівноважити наслідки тривалого стресу.
Теорія прив'язаності та важливість стосунків між вчителем і дітьми
Експертка проєкту "Травмапедагогіка для українських шкіл" Тетяна Петренко звертає увагу на аспекти теорії прив’язаності та важливість стосунків між вчителями та учнями. Війна завжди залишає невиліковні рани в душах людей, особливо вразливих і найбеззахисніших серед нас – дітей. Їхнє дитинство переповнене страхом, тривогою і травмами, які можуть супроводжувати на всьому подальшому шляху життя. Допомогти дітям зрозуміти та опрацювати свої почуття, створюючи безпечне середовище для здорового психологічного розвитку в умовах військових дій може присутність надійного дорослого. Дорослий може надати не лише фізичний захист, але й емоційну підтримку. Значення якості взаємин між дитиною та дорослим в контексті війни добре пояснює теорія прив'язаності. Головна ідея цієї теорії полягає в тому, що взаємини між дітьми та їх батьками або доглядачами впливають на розвиток особистості та емоційну стабільність. Вона була розвинена на основі спостережень та досліджень, що показали важливість того, як батьки або доглядачі реагують на потреби та сигнали дітей.