«Наш Парламент: досліджуємо, розуміємо, впливаємо». Навчальна програма з позашкільної освіти гуманітарного напряму та методичні рекомендації для педагогічних працівників
Гриф «Схвалено для використання в освітньому процесі». Протокол № 1 від 29.03.2023 експертної комісії з позашкільної освіти ДНУ «Інституту модернізації змісту освіти». У Каталозі навчальної літератури та навчальних програм зареєстровано за номером №8.0003-2023
Авторський колектив: Вержбицька Ірина Володимирівна, методист Центру творчості дітей та юнацтва «Шевченківець» м. Києва, керівник гуртка-методист.
Гриньова Марія Василівна, методист науково-методичної лабораторії управлінської діяльності та забезпечення якості освіти кафедри педагогіки та освітнього менеджменту КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради».
Іванюк Ірина Володимирівна, старший науковий співробітник Інституту цифровізації освіти Національної академії педагогічних наук України, заступник голови ГО «Об’єднання «Агенція розвитку освітньої політики», кандидат педагогічних наук, старший дослідник.
Мосякова Ірина Юліївна, директор Центру творчості дітей та юнацтва «Шевченківець» м. Києва, кандидат педагогічних наук, докторант Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького, заслужений працівник освіти України
Паращенко Людмила Іванівна, директор Київського ліцею бізнесу, голова ГО «Об’єднання «Агенція розвитку освітньої політики», доктор наук з державного управління, професор, заслужений працівник освіти України.
Ридзель Ірина Володимирівна, вчитель історії та правознавства Технічного ліцею Шевченківського району м. Києва, вчитель-методист.
Юрчишин Леся Тарасівна, вчитель історії, правознавства, громадянської освіти Новопечерської школи-ліцею І–ІІІ ступенів (м. Київ), найкращий вчитель громадянської освіти за версією премії Global Teacher Prize Ukraine 2020.
Навчальну програму та методичні рекомендації призначено для впровадження громадянської парламентської просвіти у закладах позашкільної освіти та в просвітницькій діяльності організацій, які працюють з дітьми та молоддю.
Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст публікації не обов’язково відображає погляди USAID чи уряду Сполучених Штатів. Публікація здійснена в рамках Програми USAID «Рада: наступне покоління», яка є п’ятирічною ініціативою (2021–2026), що впроваджується ГО «Інтерньюз-Україна». Більше про Програму: https://internews.ua/rang/about
Навчальні програми та їх використання в освітньому процесі в контексті автономії закладу загальної середньої освіти
Автори: Барматова Ірина, Паращенко Людмила
Новий навчальний 2022-2023 рік розпочинається в складних умовах воєнного стану, що вимагає від керівництва закладів освіти особливої відповідальності за управлінські рішення щодо організації освітнього процесу, розробку й затвердження освітніх програм, застосування навчальних програм, які є найбільш відповідними для здобувачів освіти. Міністерство освіти і науки України (далі – МОНУ) надіслало головам державних адміністрацій, керівникам органів управління освітою та закладів освіти по всіх регіонах України листа, в якому наведені «Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу і викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році» . Ці матеріали підготовлені МОНУ спільно з Державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти», Інститутом педагогіки Національної академії педагогічних наук України, що свідчить про залучення значної кількості фахівців. У свою чергу, посадовці Державної служби якості освіти України (далі – ДСЯО) та її територіальних органів активно проводять семінари й вебінари, надають консультації освітянам щодо формування та використання під час освітнього процесу освітньої (освітніх) програми (програм), навчальних програм закладу загальної середньої освіти (далі – заклад ЗСО) та необхідності отримання грифу на навчальні програми «розроблені не на основі модельної навчальної програми».
Ці інструкції і рекомендації викликають в освітян низку питань щодо їх відповідності нормам Закону України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту», зокрема щодо процедури схвалення та/чи затвердження навчальної програми, розробленої в закладі освіти, обов’язковості проходження процедури її грифування тощо.
Пропонуємо аналіз положень чинного законодавства, що допоможуть керівникам закладів освіти користуватися правами академічної автономії, організовуючи освітній процес у 2022-2023 н.р. та використовуючи власні навчальні програми. Завантажити
Пропозиції для Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій щодо підготовки до 2022-2023 н.р. і створення безпечних умов в закладах освіти
Автори: Барматова Ірина, Васильченко Ігор, Паращенко Людмила
В українському суспільстві точиться гостра дискусія, як розпочати новий 2022-2023 н.р. Значна частина фахівців і батьків переконані в необхідності здійснення традиційного навчання за партами (офлайн) для забезпечення необхідної якості освіти. Інша частина категорично проти навчання офлайн в умовах воєнного стану. Однією з основних перешкод для здійснення офлайн навчання є відсутність повноцінних умов для безпеки учасників освітнього процесу, створення безпечного освітнього середовища, зокрема на фоні загального дефіциту сховищ, відсутності у населення (мешканців) звички та можливості користуватися сховищами, вкрай малої кількості укриттів, які повністю відповідають чинним нормативно-правовим вимогам. Більшість приміщень, що плануються використовуватись як укриття для здобувачів освіти мають цілу низку невідповідностей, що важко ліквідувати до початку навчального року. Для обговорення цих питань і пошуку дієвих рішень готується засідання Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій. Експертами громадських організацій «Агенція розвитку освітньої політики», «Асоціація приватних закладів освіти України» та руху «Українська Освітня Платформа» були напрацьовані викладені нижче пропозиції та передані на розгляд депутатам. Створення й дотримання безпечних умов навчання для здобувачів освіти є пріоритетним завданням усіх зацікавлених сторін – держави, місцевого самоврядування, власників закладів освіти, а не лише їх керівників і батьків. Завантажити
Впровадження курсів з громадянської парламентської просвіти в початковій, середній та старшій школі: актуальний стан і перспективи. Аналітична довідка
В аналітичній довідці представлені результати аналізу законодавчих актів і нормативних документів, які визначають ключові цілі, зміст та завдання громадянської освіти в змісті загальної середньої освіти в Україні. Досліджено та визначено існуючі можливості здійснення громадянської парламентської просвіти в закладах загальної середньої освіти засобами інваріантної та варіативної складової освітніх програм. Наведено аргументи на користь здійснення громадянської парламентської просвіти в закладах загальної середньої освіти засобами курсу за вибором для здобувачів освіти початкової, середньої та старшої школи.
Сформульовані висновки та рекомендації щодо ширшого запровадження громадянської парламентської просвіти в освітній процес закладів загальної середньої освіти та закладів позашкільної освіти завдяки включенню в освітні програми курсів за вибором.
Матеріали можуть бути використані науковцями й експертами для вдосконалення змісту загальної середньої освіти, розробниками й укладачами освітніх програм для закладів освіти, враховані в діяльності Освітнього Центру Верховної Ради України при плануванні й проведенні заходів з парламентської просвіти для різних аудиторій.
Аналітичну довідку підготовлено громадською організацією «Об’єднання «Агенція розвитку освітньої політики» в рамках Програми USAID «РАДА: наступне покоління», яка виконується громадською організацією «Інтерньюз Україна».
Думки й твердження, висловлені в Аналітичній довідці, є виключною відповідальністю авторів дослідження і можуть не співпадати з позицією USAID, уряду США, ГО «Інтерньюз Україна» та «Об’єднання «Агенція розвитку освітньої політики».
Методичний посібник для роботи з дітьми і молоддю
Методичний посібник підготовлений у межах міжнародного проєкту «Ми можемо більше! — Для активної громадянської участі молоді в Східній Європі», що реалізовувався під егідою німецької громадської організації DRA нашою організацією у співпраці з низкою партнерів, зокрема – в Україні, Грузії та Вірменії у 2019–2020 роках.
Навчання демократії та формування у дітей і молоді громадянських компетентностей є одним із ключових завдань сучасної освіти, успіх якого залежить від ефективного використання синергії можливостей формальної, неформальної та інформальної громадянської освіти.
Посібник створила міжнародна команда експертів і практиків у сфері громадянської освіти: Марія Гриньова (Україна), Вальдемар Штанге (Німеччина), Цира Тавшавадзе (Грузія), Альона Попова (Україна). Вони зібрали основні теоретичні підходи щодо партисипації та запропонували приклади практичного застосування методів участі дітей і молоді в ухваленні рішень, процесах та проєктах.
Видання буде корисним освітянам, молодіжним працівникам, осередкам громадянського суспільства, батькам та дітям – усім, хто не лише прагне жити, навчатися і розвиватися у вільному та комфортному демократичному середовищі, а й готовий долучатися до його створення.